Я поклоняюсь Господу. Хочу воздать всю славу.
В молитве прихожу к Нему, всё сердце преклоня.
Достоин Агнец закланный принять всю честь по праву,
И видит мой Господь везде, как поклоняюсь я!
Я поклоняюсь Господу, когда читаю Слово
И позволяю Истине мне сердце изменять.
Я поклоняюсь Господу, когда вникаю снова
В то чудо Искупления, в святую Благодать.
Я поклоняюсь Господу. Он дарит мир чудесный,
И начинаю радостно я вслух Христа хвалить!
Я поклоняюсь Господу в стихах своих и песнях.
О, это ликование мне не остановить!
Я поклоняюсь, слушая своих сестёр и братьев,
Свидетельства о милости, о Божьих чудесах,
И начинаю Господа всё лучше понимать я,
Когда те слёзы радости я вижу в их глазах.
Я поклоняюсь Господу, когда в лесу гуляю
И, глядя на творение, Творца благодарю.
А слыша птичьи голоса, в восторге замираю.
"Господь! И это для меня?!"- Ему я говорю.
Я поклоняюсь Господу, когда послушна мужу,
Когда я ролью женскою своею дорожу.
Когда храню почтение внутри, как и снаружи,
Тогда я в поклонении перед Царём хожу.
Я поклоняюсь Господу, когда детей в болезни
Иисусу доверяю я, молясь и день, и ночь,
Когда гоню волнение "А что же будет, если..."
Я поклоняюсь Господу! И Он спешит помочь.
Я поклоняюсь Господу, когда с детьми читаю,
Когда учу их в трудностях на Бога уповать.
Когда в ночи, усталая, сыночка я качаю,
Я поклоняюсь Господу! Со мной Он здесь опять.
Я поклоняюсь Господу деньгами и квартирой.
И всем, чем Бог благословил, хочу делиться я.
Я поклоняюсь Господу улыбкою счастливой...
Всё это поклонение Иисусу от меня!
Светлана Теребилина,
Гусь-Хрустальный, Россия
Я благодарна Господу, что Он нашёл меня, изменил моё сердце и позволил совершать этот скромный труд для Его дорогих детей.
Спасибо читателям за молитвенную поддержку, в которой я каждый день нуждаюсь. О сборниках моих стихов вы можете написать мне письмо.
Да будет прославлено Имя Иисуса Христа в нашей жизни! e-mail автора:p.terebilin@mail.ru
Прочитано 2437 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.